Зразки тестових завдань та перелік тем вступного спілкування
Тематика вступного спілкування
1. Управління міграцією в світі
2. Східні країни Європи під загрозою СНІДу
3. Проблеми білінгвізму в сучасному світі
4. Рекламування тютюну та алкогольних напоїв у ЗМІ
5. Вплив природних катаклізмів на навколишнє середовище
6. Вступ України до ЄС. Безвізовий режим
7. Шалений трафік на дорогах і проблеми заторів в Україні
8. Найзабрудненіші місця світу та України
9. Здоровий спосіб життя звичайного українця
10. Пенсійна, освітня, медична реформи в Україні
Зразок змодельованої ситуації
Ситуація «Керівник – підлеглий». Ви з колегою маєтеузгодити план заходів на квартал і для цього зустрілися в робочомукабінеті. Обговоріть:
· тематику запланованих заходів;
· необхідне обладнання для проведення заходу;
· кількість задіяних учасників;
· місце і час проведення.
Перелік тем для повідомлення-презентації
Тема 1: Вербальні засоби спілкування та мовленнєвий етикет.
1. Мова, мовлення і спілкування.
2. Нормативне, ненормативне; етикетне, неетикетне спілкування.
3. Монолог, діалог, полілог.
4. Ділове спілкування.
5. Мовленнєвий етикет. Стандартні етикетні ситуації.
Тема 2: Невербальні засоби спілкування. Жести як невербальні сигнали.
1. Міміка.
2. Погляди (діловий, інтимний, світський).
3. Жести (ритмічні, емоційні, вказівні, зображувальні, жести-символи).
4. Дистанції між учасниками спілкувального акту.
Тема 3: Спілкування як процес комунікації.
1. Спілкування і комунікація.
2. Правила спілкування.
3. Спілкувальний етикет.
4. Ділове спілкування.
5. Функції спілкування.
Тема 4: Етикет та культура ділового спілкування.
1. Поняття про етикет.
2. Культура мовлення.
3. Ділове спілкування.
4. Мова, мовлення і спілкування.
5. Форми спілкування.
Тема 5: Особливості ділового листування як форми ділового спілкування.
1. Листування – один із основних і найпоширеніших засобів зв’язку між людьми.
2. Ділова кореспонденція.
3. Структура ділового листа: логічні елементи змісту та правила оформлення.
4. Загальні вимоги до створення тексту службового листа.
5. Поняття про етикет.
6. Мовленнєвий етикет:форми ввічливості.
Тема 6: Етикет телефонної розмови.
1. Поняття етикет.
2. Мовленнєвий етикет:форми ввічливості.
3. Службова розмова.
4. Етичні питання використання мобільних телефонів.
Тема 7: Наради, збори, переговори, дискусії, «мозковий штурм» як форми колективного обговорення ділових проблем.
1. Мистецтво перемовин.
2. Збори як форма прийняття колективного рішення.
3. Ділові наради.
4. Дискусія як метод вирішення проблеми.
5. Дискусія «Мозковий штурм».
Тема 8: Характеристика ділової наради.
1. Організація ділової наради.
2. Нарада, проведена методом «мозкової атаки».
3. «Нарада без наради».
Тема 9: Дискусія як форма колективного обговорення ділової проблеми.
1. Дискусія як метод вирішення проблеми.
2. Дискусія «Мозковий штурм».
3. Дискусія «Дерево рішень».
4. Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу.
5. Суперечка як комунікативний конфлікт.
6. Дебати.
Тема 10: Соціально-етичний портрет керівника.
1. Особистість і принципи керівника.
2. Формула якостей, характеристика лідерства і ролей керівника.
3. Професійні якості керівника і їх характеристика.
Зразок тесту
1. Виберіть рядок, у якому всі слова слід писати з апострофом.
А. з...юрмитися, миш..як, верхів...я, п...єдестал, п...юре.
Б. Б...єлгород, Захар...їн, Монтеск...є, Руж...є, В...язьма.
В. голуб...я, подвір...я, бур...ян, довір...я, дит...ясла.
2. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?
А. Форпостний, пісний, кількісний, баластний, обласний.
Б. Шістсот, кістлявий, гігантський, студентський, чесний.
В. Улесливий, цілісний, серце, шелеснути, власний.
3. Вкажіть, у якому рядку на місці пропущеної літери слід писати и.
А. З...гзаг, с..лует, ц...клон, к...лограм, д...алог.
Б. В...траж, к...парис, ф...ніш, т...тан, Ч...каго.
В. Р...нг, експер...мент, д...сципліна, д...спут, Браз...лія.
4. У якому рядку між словами слід вживати сполучник і?
А. Золото (і, й) срібло, співає (і, й) танцює, день (і, й) ніч, альбоми (і, й) олівці.
Б. Ручка (і, й) олівець, місяць (і, й) зорі, правда (і, й) кривда, сміється (і, й) плаче.
В. Сміх (і, й) сльози, товариш (і, й) брат, прийшов (і, й) побачив, жив (і, й) допомагав.
5. Виберіть рядок, у якому в усіх словах подвоюється буква н.
А. Бездоган...ий, лавин...й, смажен...ий, левин...ий, освітлен...ий.
Б. Антен...ий, годин...ик, огнен...ий, страшен...ий, священ...ик.
В. Електрон...ий, ешелон...ий, лимон...ий, колон...ий, однозмін...ий.
6. Знайдіть рядок, у якому всі слова є багатозначними.
А. Береза, ялина, клен, бузок, дуб.
Б. Луцьк, овес, корінь, реакція, відмінок.
В. Теплий, рідкий, земля, дивитися, холодний.
7. Знайдіть рядок, у якому всі слова є однозначними.
А. Україна, суниця, овес, суфікс, прикметник.
Б. Добрий, палкий, старий, кривий, високий.
В. Малий, крило, ряд, сила, тепло.
8. З'ясуйте, у якому рядку допущено орфографічну помилку.
А. Машинний, змінний, цінний, старанний, беззахисний.
Б. Розніжений, розброєний, безземельний, беззаконний, південний.
В. Віддзеркалення, ссавці, стаття, цілинник, юннат.
9. Вкажіть, у якому рядку всі слова пишуться з ь.
А. Кур...йоз, медал...йон, компан...йон, інтерв...ю, тон...ший.
Б. С...огодні, різ...бяр, брен...кіт, ател...є, нян...чити.
В. Міс...кий, суспіл...ство, т...мяний, сторін...ці, зачіс...ці.
10. У якому рядку в усіх словах відбувається чергування у/в?
А. Уголос, умирати, укусити, умова, указка.
Б. Урожай, уранці, усмішка, устигати, учитель.
В. Учорашній, усякий, уперед, уміння, уночі.
11. Вкажіть рядок, у якому в усіх словах слід писати літеру е.
А. Пр...года, пр...міальний, п...редмістя, пр...д'явник, пр...милий.
Б. Пр...мудрість, пр...стол, пр...дивний, пр...красний, пр...док.
В. П...редбачати, пр...гаряче, п...редній, пр...вітати, пр....зентація.
12. Потребує редагування словосполучення
А. Дорожчий золота.
Б. Перетворитися на пустелю.
В. Через несприятливу погоду.
13. У якому рядку всі займенники пишуться через дефіс?
А. Де/котрий, що/небудь, хтозна/чий, ні/який, що/сь.
Б. Будь/що, чий/небудь, казна/який, хтозна/скільки, будь/який.
В. Ні/скільки, хто/сь, хтозна/який, казна/що, ані/що.
14. У якому рядку допущено помилку в правописі числівникових форм?
А. Чотирма, ста, двадцяти, вісімдесятьох, чотирьохсот.
Б. Чотирнадцятьма, сорока, дев’ятьмастами, шістдесятьма, сімома.
В. П’ятьмадесятьма, чотирмастами, двома, одинадцяти, тринадцятьох.
15. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку
А. Якович.
Б. Ігоревич.
В. Максимович.
16. Форма кличного відмінка утворена НЕПРАВИЛЬНО в рядку
А. Степане.
Б. Руслано.
В. Саве.
17. Граматично правильне продовження речення «Ректорат університету щиро вітає з перемогою в олімпіаді…»
А. Степана Бондар.
Б. Василя Пономаренко.
В. Оксану Князевич
18. НЕПРАВИЛЬНО вжито відмінкове закінчення іменника в рядку
А. Керуватися домовленостями.
Б. Кількадесят гривнів.
В. Відомими іменами.
19. Наголос на першому складі має кожне слово рядка
А. Перепел, донька, виголосити.
Б. Спина, бюлетень, сказаний.
В. Позначка, випадок, знаменник.
20. Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні
А. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.
Б. А місяць липень луги покосить.
В. Як тебе не любити, Києве мій!
21. НЕ ПОТРЕБУЄ редагування звертання в реченні
А. З морозивом, вийдіть з автобуса.
Б. У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.
В. Дітки, ви виходите на наступній зупинці?
22. Пунктуаційну помилку допущено в реченні
А. Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.
Б. Лунайте ж, оркестри, грими барабан, бо крок наш і дух наш міцніє!
В. Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота!
23. Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку, називається:
А. Трафаретним шрифтом.
Б. Заявою.
В. Формуляром.
24. Мовний стиль — це:
А. Різновиди текстів певного стилю.
Б. Сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання.
В. Різновид національної мови, який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільністю території.
25. Вища форма загальнонародної мови — це:
А. Територіальні діалекти.
Б. Наріччя;
В. Сучасна українська літературна мова.
Зразок тексту на реферування
ПЕРЕГУК ВІКІВ
До сьогодні «Слово про похід Ігорів» вважається неперевершеною поетичною пам'яткою, що відкриває для нас світ образів і думок часів Київської Русі.
Історичні події, відображені в «Слові...», не надто видатні: похід одного з периферійних князів проти половців, його поразка й утеча з полону. Однак ці події — лише привід для висловлення автором украй важливих думок щодо становища Київської Русі, яка потерпала від міжусобиць удільних володарів.
Численні дослідження присвячено розв'язанню загадки авторства «Слова про похід Ігорів». Нині існує багато версій. Дуже ймовірним є припущення щодо написання цієї героїчної поеми саме в Києві. Справді, київська тема проходить червоною ниткою крізь увесь текст.
Центральне місце в «Слові про похід Ігорів» займає образ київського князя Святослава, його «золоте слово», у якому він закликає суздальського князя Всеволода й інших володарів підтримати золотий київський престол — престол батьків. Тверда й виважена позиція мудрого Святослава контрастує з необачністю
Ігоря, який спочатку проголосив: «Краще бути вбитим, аніж полоненим», а потім призвів до загибелі дружини й сам потрапив у полон.
Останні рядки «Слова про похід Ігорів» присвячені поверненню Ігоря з полону, його вдячному паломництву до церкви Богородиці Пирогощої, до якої він діставався Боричевим узвозом: «Ігор їде по Боричевім до святої Богородиці Пирогощої. Землі раді, городи веселі».
Ця церква й нині стоїть на Контрактовій площі — монументальна однобанна споруда у формах давньоруського зодчества. Щоправда, існуюча церква не є автентичною пам'яткою давнини, а являє собою лише приблизне відтворення, завершене 1998 року. Справжній стародавній храм, зведений у першій половині дванадцятого століття князем Мстиславом (сином Володимира Мономаха), протягом сторіч зазнавав істотних руйнувань і реконструкцій, набув барокових і класицистичних рис, а 1935 року був знесений. 1976 року археологи дослідили його первісні підмурки, на місці яких і зведено сучасну будівлю. Залишки підмурків можна побачити крізь спеціальне скляне віконце під південною стіною.
Давня назва храму виникла через те, що перед початком його будівництва з Візантії до Києва привезли ікону Божої Матері Пирогощої, найменованої від грецького слова, що означає «баштова»: так іноді називали у Візантії ікони, які містилися в баштах стін монастирів. У часи занепаду Києва церква змінила найменування й стала Успенською. У першій половині сімнадцятого століття тут був митрополичий соборний храм, цитадель православного загалу. За часів магдебурзького права Успенську церкву використовували для урочистих відправ і свят, у ній зберігався міський архів. Тут поховано знаного архітектора І. Григоровича-Барського, який у 1770-х роках перебудовував Успенську церкву й звів для неї дзвіницю.
Пропозиції про відтворення храму Богородиці Пирогощої висловлювалися ще за радянських часів, але з метою влаштування в його стінах музею «Слова про похід Ігорів». Цей музей так і не було створено, проте храм Богородиці все ж повернувся з небуття, у ньому, як і за часів Святослава й Ігоря, правиться служба Божа.